УСЕ, ЩО НЕ ПРОЙШЛО
Я йду до тебе поміж бурі,
Прикрить коханням, мов плащем,
Тебе від сліз, від вітру, хмурі.
До тебе йду поміж дощем.
Де блискавки кричать тривогу,
Крізь ніч і страх, крізь гул небес,
Знайшов до тебе я дорогу,
Крізь дощ почувся полонез.
Хай небо падає додолу,
І хай шипами сте́лить шлях,
Несу́чи серце чисте, голе,
Я йду у темряві, в дощах.
Мене нічо́го не лякає:
Хай час розсиплеться, мов скло,
Бо серце палко так кохає,
А ти – усе, що не пройшло.
Я стану світлом поміж драми,
Де спогади, мов тінь на склі,
Іду до тебе між дощами,
Неначе сяйво десь в імлі.
Я йду до тебе, птахом лину,
Ніщо не в змозі зупини́ть,
Щоб й став заручник часоплину,
З тобою зможу в щасті жить.
18.10. 2025 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID:
1049834
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 19.10.2025 20:16:34
© дата внесення змiн: 19.10.2025 20:16:34
автор: КОРОЛЕВА ГІР
Вкажіть причину вашої скарги
|
