Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Серафима Пант: Осінь нівелює назву міст - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ХРЕСТОСЛОВ, 17.10.2025 - 18:24
яка різниця я́к те місто зве́тьсяколи зійшла́ на нього о́сені краса́ і лиш її тепер у всьому бачиш і лиш про неї думаєш всі дні Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 17.10.2025 - 21:46
Що то осінь, золота пора,Що краса її, щоденна, щосекундна! День пришвидшено осінній догора. Мовить ніч...життя - сезонна гра Кольорів, Та осінь - незабутня. ХРЕСТОСЛОВ відповів на коментар Серафима Пант, 17.10.2025 - 23:37
на пе́рший погляд -гра кольорів безу́мна си́нева небе́с і падоли́стя го́рнеться до тво́їх ніг коли іде́ш ти світанко́вим скве́ром а він таки́й і нетаки́й як все́ бо в всьо́му ко́смосі у всі його часи́ нічо́го схо́жого на українську о́сінь не відбуло́сь ніко́ли і ніде́ ще і ти така́ одна́ ідеш своїм тим особливим кро́ком але́єю яку не вспів позаміта́ть ваш мер і комунальне підприємство від ли́стя свіжого що па́дало всю ніч на нім лиша́єш слід свій який карбу́ється в історію плане́ти без те́бе б ту́т так га́рно не було́ Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 18.10.2025 - 07:48
Усе, що грає кольором бездумно,Усе, що неприборкано горить, Стійкі статичні внутрішні кордони Змітає вмить Осіннім теплим вітром Із легкістю. Холодний краплепад. Сліди дощу - Про осінь фільму титри... Мотай назад ХРЕСТОСЛОВ відповів на коментар Серафима Пант, 18.10.2025 - 17:50
все перемо́тую і перемо́тую на пе́рші ка́дрибо неприбо́ркано горить собі бікфо́рдів шнур буття́ всі вигорілі вну́трішні кордо́ни тріща́ть від неймовірних ви́кликів життя́ ця осінь красивіша й сміливіша в чудерна́цьких фа́рбах добріша теплим поглядом тих золотих оче́й які гіпнотизу́ють се́рце в гру́дях холо́дних до таки́х прости́х іде́й Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 18.10.2025 - 18:55
Ця осінь - дивовижна і складна...Сьогодні в швидкісній електричці двоє незнайомих між собою малюків помахали один одному крізь скляні двері вагону. Через мить старший, років 4-5, натиснув на кнопку і пройшов в тамбур до уже друга, щоб поділитися солодкою соломинкою. Той ввічливо сказав дякую. Хлопчик з гостинцем швидко повернувся до мами. Військовий, який спостерігав за хлопчиками посміхнувся. Люди, які побачили, як посміхнувся військовий... Перемотую кадри і розумію, що я люблю цей світ ХРЕСТОСЛОВ відповів на коментар Серафима Пант, 18.10.2025 - 23:46
невипадко́во в те́бе на оча́хтрапля́ються моме́нти ра́дості чужо́ї і мимово́лі по́смішка твоя́ раніше ніж її ти усвідо́миш зірве́ться з гу́б твоїх і ку́тиків оче́й бува́є аж до сліз тебе́ розчу́лить якийсь мале́сенький життя́ душе́вний штри́х і ти не зміг зали́шиться байду́жим й сухи́м в цім мо́рі почуттів Надія Тополя, 17.10.2025 - 15:55
Дуже гарнии образ осені."Літнє бажання бігти парки пожовклі стерли" |
|
|
||||||||||||||||||||||||||