Вся в білому пройшла, як каравела,
Стежиною в зеленім морі трав.
Твоє ім'я звучить як королева,
Та я б Тебе принцесою назвав.
Ти - перша несподівана знайома
В цім провінційно-дикому краю.
У справах йдеш, вертаєшся додому -
Твій погляд я з надією ловлю...
Та наша перша зустріч незабутня -
Ти в дзеркалі ріки немов лебідка!
Незручність і напруженість присутні,
І тільки Бог на небесах за свідка...
Ти дівчина сільська, та незвичайна,
Природна скромність тільки прикрашає.
А блиск очей з росинками печалі
Добро й тепло душі відображає.
Хоч літ Тобі не так вже і багато,
Залишив шрами цей безжальний світ.
Пізнала біль і гіркоту утрати -
Продовжуєш життєвий свій політ.
"Що в імені Твоїм?" - себе питаю.
Так у французів називають пісню,
Що щастя й радість в душах викликає,
Коли у серці вже коханню тісно...
25-26.06.2025 💞 К. П.
