Обійми, мій ангел ніжний.
Обійми своїм крилом.
На душі так зимно, сніжно.
Обігрій своїм теплом.
Ти все бачиш, відчуваєш.
І не треба моїх слів.
Обійми. Ти й так все знаєш,
Чом не сплю я серед снів.
І хай стане миттю легко.
Розчиню в уяві біль.
Лиш врятуй мене від пекла
Тих людей, що наче "рій".
Захисти мене, мій янгол,
Бач, відкрила навстіж дім, –
Завиває вітер танґом
І плює в лице мені.
Знаю, може заслужила,
Я ж далеко не свята.
Але я любов'ю жила.
І любила як могла.
Кажуть, все є бумерангом.
Все надумане – стається.
А у мене ранг за рангом
Серце з розумом лиш б'ється.
Якщо була неправа я,
В силі визнаю гріхи.
Лиш пробач мене, мій ангел.
І до себе притули.
Лишнє може прокричала,
Не змовчала, не змогла.
І тебе я не згадала.
Ти прости за ті слова.
Я закрила двері наче.
Вітер розриває вікно.
Під дверима жалість плаче.
Гра, що зветься "Все одно".
А я хочу, щоб "Все добре".
Вакарчук вже на повторі.
У навушниках я вдруге
Вірю в дії, а не в долі.
Скаже хтось, що це уява.
Та від цього геть не гірше.
Обійми мене, мій янгол.
І не треба мені більше.
02:01, 30.11.2018 (с. Настасів Тернопільського р-ну)
