На тебе як дивлюся, втрачаю знов свідомість. Нікому не корюся, але тобі натомість. Від посмішки твоєї, у грудях стає жарко. Від думки однієї, тебе кохати палко. І долі наші різні, шляхи, думки і мрії. І ми удвох капризні, складаємо надії..
ID: 1010424 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 06.04.2024 22:47:19 © дата внесення змiн: 06.04.2024 22:47:19 автор: Zak_Marko
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie