Вороженьки в зелен-гаю
Солов'я спіймали,
Посадили його в клітку,
Пісню вимагали.
Їм протьохнув соловейко:
-Краще я загину,
Та ніхто з вас не почує
Пісню солов'їну.-
Той кого тримали в клітці
Знає як там важко,
Пісні весело співає
Тільки вільна пташка.
Знає той що від неволі
Тільки пекло гірше,
Бо неволя-гірка доля
В душі радість нищить.
Як же гарно на калині
Соловей співає,
Той що радість,той що щастя,
Той що волю має.
Дякую! Коли я був далеко від дому три роки ,по переселенню,в добровільній неволі,то не зважаючи на добрий,ситний харч,мріяв про мамину смажену картоплю.