Літо…пробігти хочу босим, по чистій запашній траві, до золотої абрикоси, думки солодкі в голові! Переливались срібні роси, стелився по землі туман, але виднілись абрикоси, це ліки від душевних ран! Стиглі, рясні, дуже красиві, тема для віршів й мирних проз, і неможливе все можливе, біля домашніх абрикос!
Дякую!
