Я ніколи не забуду
Бабусиних ясних очей,
Її тепла, її турботи,
Її недоспаних ночей.
Як ніжно вона колихала,
А я тихенько засинала
Під тихий шепіт баю-бай...
-Ти, доню, теж іди лягай,-
Вона матусі промовляла,
Щоб та також відпочивала.
Чимало років проминуло
А зараз з нею на авто,
Зі сміхом,жартами прямуєм,
Моя сучасна не гальмує.
