О, гнівайся, дівко, твій гнів бездоганний!
Метелик за фраком летить у вікно.
Згадаєш, зі мною було не погано,
Ти хочеш вінця?
Та вінець не вінок.
Ми їздили верхи, на хибних перилах
На нас полювали двірник і коти,
Навіщо ж ти речі мої перерила,
Суперниць винюхуєш ти?
Ці стрінги вронила салатова фея
Вона позувала – я вірші писав..
А потім забулося, хто я і де я?
Отямився – сам..
