коли нас заливає дощ
ми засинаємо
рядки рови
повні води
а ми не знаємо
куди
та як іти
ми прозябаємо
а потім рвемось
біжимо
не ждем
не думаємо
без планів й остороги
по суцільній лінії
несемось
а не тихо-мирно
край дороги
коли нас заливає дощ
на паузі чуття
і думи
лиш трохи сонця
і почалось
молодість перетягає струни.
