Написати вірш надихнула поетеса
Galkka2 «А в хаті пустота».
Я знов вийду на ґанок,
Зустріну сонно ранок,
Мій милий, десь далеко,
Поїхав де лелеки.
Відрядження – розлука,
Сім`ї ж важко, то мука,
Вночі, так засніжило,
Мене заворожило.
Засипав сніг доріжку,
А дітки, іще в ліжку,
Сни дивляться ночами,
Ще трішки, буде з нами.
А я звикнуть не можу,
Собі, душу тривожу,
Слизька, дорога нині,
Всміхався, хай би днині.
А ніч, на відпочинок,
Не скрив, щоби сльозинок,
І втома, не зламала,
Та й я все відчувала.
Ти там і все в порядку,
Шлю вкотре, я на згадку,
Поглянь, всміхнусь до фото,
Коли, вже та субота.
Без тебе нам всім важко,
Вертайся, милий швидко,.
Туман низенько слався,
Там смуток заховався.
Я знаю сім`ю любить,
Вже час додому любий,
Щоб щастячко в родині,
І злагода в світлині,
Щоб свято, порадіти,
Чекаю я і діти.
29.01.2019р
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це Вам дякую,за натхнення. Пригадала,як мій чоловік більше місяця був в Сургуті,монтував АТС.Як чекала його з двома донечками,скільки думок,скільки мандрівок поглядом до ночі...А потім мов раділа,наче перед собою очі... Його бачила і вже телефонувала... Бентежна молодість, адже любила і кохала... Хай у Вас все буде добре! Хай хвороби відійдуть, світлі дні настануть...Ясноокі дітки татка зустрічають...Всього найкращого Вам!
Galkka2 відповів на коментар Galkka2, 02.02.2019 - 08:50
Чекати так важко завжди, але допомагає вигадувати щось коханому, коли зустрічаєш) і серце тьохкає і тьохкає завжди..... приємно мені стало, що вірш торкнувся почуттів, які і Ви пройшли
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00