Вона складає зі слів конструкцію,
Кодує потаємні знання,
Оголошує світу обструкцію
І шукає шляхи навмання.
Їй самотньою не хочеться бути
Серед океану порожніх слів.
Старається серцем правду почути,
Грає на струнах людських почуттів.
Коли ж конструкції трансформуються,
Вростають у мозок інших людей,
Ті, відповідно, дуже дивуються
Багатству і силі власних ідей.
