В добру пору, в нічку зимну
Понад гаєм сни летіли
І почули, що осики
Там від холоду тремтіли.
Сни ласкаві гай прикрили
Ніжним інеєм сріблистим.
В тихім затишку іскринки
Засвітились променисто.
Стало всюди біло-біло,
Урочисто, мов на свято,
А на серці потепліло:
Світлих днів не так багато.
