Починаючи вже зранку
Молода дружина Віка
Кожен день безперестанку
Гризла свого чоловіка:
-Не так став! Чого зігнувся?
Видно, що на двійки вчився…
Як отой індик надувся!
Добре, що хоч зранку вмився…
І з якої це причини
В черевики нові взувся?
І чого з роботи рано
Позавчора повернувся?
Цілий день сидиш в конторі,
А така мала зарплата,
Пришелепуватий трохи -
Весь удався в свого тата!
До начальника не вмієш
З гарними прийти словами,
Розуму, як кіт наплакав,
Стільки - як в твоєї мами.
Чоловік: -Терпіти більше
В мене вже немає сили…
А мої батьки для тебе,
Що поганого зробили?
Тут вже Віка розійшлася:
-Ти мене таке питаєш?
Бачите - батьки у нього!
Буцімто ти сам не знаєш:
Щоб в житті зробить щось путнє -
В них не вистачило сили,
Та найбільша їх провина -
Що вони ТЕБЕ зробили!
Чудові рядочки, які несуть справжню життєву силу. А в дружини критика на першому місці... Мабуть всим приходиться несолодко. Щастя та удачі, Катериночко.
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, Наталочко, за такий мудрий коментар! Щасливих і радісних Вам і Вашій родині Різдвяних свят! Дуже Вам рада!