Зійшло сонце над горами, осіяло світ.
З тобою, милий мій, коханий, тане навіть лід.
Дивлюся мовчки в твої очі,глибокі й темні, наче ніч.
Я відчуваю тишу й спокій, поволі розчиняюсь в них.
Коли мене ти обіймаєш, я чую ніжність рук твоїх,
А губи тихо так шепочуть "Твоєю буду я навік."
Стою, немов посеред Раю, там де немає горя й бід,
До неба очі підіймаю, а сонце шле нам свій привіт.
