Розплелось в пшениці золоте колосся,
І ячмінь вусатий - спіє, аж гуде!..
Коли жито косять, то дощу не просять!
Але він, непрошений іде!
Блискавки шмагають небо батогами,
Розбивають гради кришталеве скло.
Ген понад полями з грозами й дощами
Літо до вершини підійшло.
Якось все змішалось, в друзки розлетілось,
Розлилось над світом море з краю в край.
І кудись поділось те, чого хотілось
Лиш одне бажання - Літо! зачекай!
