Вперше я у Сургуті,
Тут побачив білі ночі.
Видно все, немовби вдень,
І не хочуть спати очі.
Я присів біля вікна,
Взяв газету почитати
І читав немов би вдень,
Бо все рівно не міг спати.
Був тяжким наступний день,
Мав невиспані я очі.
Весь час думалось про те,
Коли вже зникнуть білі ночі.