Тебе немає вже.. аж цілих одинадцять років...
Недуга-темрява згасила твій вогонь
Невистача твоїх із мужності уроків...
Карбує пам'ять обеліск із тисячі безсонь
За кожну мить я вдячний тобі, Тату...
Пробач за все, за все... чим завинив
Життя малює далі... лінію, картату
Я завжди пам'ятатиму, як ти мене любив
