|   | Якось Петрик п’ятирічний 
Каже мамочці своїй:
«Мамо, хочу я женитись
На красуні молодій!
Щоб вона була вродлива,
І розумна й молода,
Чи актрисою,чи співачкою
Чи моделлю щоб була.
Щоб із нею в люди вийти 
І не соромно було,
Щоб усім чоловікам 
зразу мову відняло.»
Мама дзвінко засміялась
На ті синові слова:
«Рано ще тобі,маленький,
Йди вже спати, бо пора!»
Не зглянувся же Петро
Як вже 20 літ пройшло
Наш Петро вже чоловік,
І дружину ма, як слід.
Бо знайшов таку ,як мріяв
Цих багато довгих літ,
І вже радий був, щасливий,
Що життя іде ,як слід!
Чарівна,розумна,мила
І,як маківка, красива
Лиш не вгледів наш Петро,
Що була ще й вередлива.
Рано вранці по весіллю 
Встав Петро в приливі сил,
Каже жінці: «Прокидайся!
Бо голодний я ,як віл!»
Жінка смачно позіхає
І до нього промовляє:
«Йди готуй собі саменький! 
Я ж не кухар мій маленький…
Ще зламаю манікюр
Об каструлю чи фритюр.
А ,як в око мені брискне 
жир розпечений отой,
то ,що стане з макіяжем,
на лиці буде отстой!»
Слухав Петя тую мову,
А потому тихо встав,
І з тих пір він готувати 
Для сім’ї своєї став.
Жінка,дивлячись в журнали,
Настанови вже дає:
«Там протри!Помий підлогу!
І пальто пери моє!
Ну а сукню прасувати
Ти забув чи маю я ?
Мені ж завтра до театру,
Ох ти ж бідонько моя!»
Петя все спокійно слухав
Та перечити не став,
Бо бажання посваритись
Він із жінкою не мав.
Так й живуть собі удвох:
Петя варить,прибирає
А дружина все співає! 
По салонах,бутіках
Марно гроші витрачає.
Якось Петя із дружиной
На вечірку вдвох пішли –
Усі погляди гостей
Лиш на них тоді були.
Заздрять Петі,що таку 
Зміг знайти собі красу.
Петя лиш на те зітхає ,
Що сказати він не знає.
Ось до Петі чоловік
Підійшов за руку смик!
Каже: «Ох у вас і жінка
Мила ,гарна і тендітна,
Голос лагідний,дзвінкий.
Так би й оженивсь на ній.»
Петя каже: «Забирайте!
Лиш назад не віддавайте!
Плачу тисячу чи дві,
Нате десять лиш беріть:
І розумна ,і красива
А готує просто диво!
Миє,шиє ,прибирає,
І прасує й витирає,
Чоловіку догоджає !
Забирайте поки є,
Бо хтось інший забере!
Зрозумів тоді Петро,
Що ця жінка не його
Йому треба та дружина,
Яка в серці теж красива.
 
														ID: 
															771196
														
														Рубрика: Поезія, Гумореска
 дата надходження: 13.01.2018 22:21:24
 © дата внесення змiн: 13.01.2018 22:21:24
 автор: Олексій Левкович
 
													 Вкажіть причину вашої скарги |