| |
| Перевірка розміру |
|
|
|
honeypot
|
Воїн та пані Юкі
|
Пані Юкі обережно ступала, сполохана вітром холодним,
Лише кроки видавали присутність її у повітрі густому
Підібрала граційно тонкою рукою обтяжливий одяг
Як служник, дбайливо сивий туман огорнув її втому
Ця непевна рання зима, поки що не забула про осінь
Як свавільно на стовбурі міцнім єдиний листочок тремтів
І в очах, що шукають надію прощальна відбилася просинь
Недалекий шлях пані Юкі до воріт масивних привів
Тут сьогодні стоїть молодий самурай - струнка охорона
Зосереджено стиснуті красенем мужнім чуттєві повні вуста
Та блищать у тумані обладунки його і очі вологі, як грона
Шанобливо вклонився - пані Юкі - не жінка проста
Так, в глибинах незримих вона притушила багаття надії
Ще маленьким дівчам притаману вразливість тримала в собі
Етикетом накрила чуттєвість, як чисте сумління тільки уміє
Більше боляче їй було ніж цікаво, і прагнення стихли в журбі
Та раптово, наче вирвалось з клітки пташа невловиме
Задивившись на постать струнку , Юкі-сан полонилась красою
Обличчя порцелянобліде осяяла усмішка - слабкість єдина
І знітився воїн , як прояв чуттєвий побачив перед собою -
Та запитав з хвилюванням про аромати весняних ночей
І душа Юкі-сан, мимоволі щасливо звільнилась раптово
То сакури дивні в садку заховались від хтивих очей –
Опустивши погляд , пані Юкі почала мелодійну розмову
Про те, як у бруньці холодній зародилася квітка тендітна
Як хотіла, щоб її оточили сестрички колом рожевим рясним
Як їй розпуститися не терпілось і бачити сонце привітне
Як чекала завжди у холодній пітьмі щоразу своєї весни
Огорнута шлейфом туману вже Юкі перед ним танцювала
Захопився ніжним світом ,закритим від непроханих, воїн
Як із шовків дорогих , то ручка, то ніжка маленька її вислизали
І подумавм він про знаряддя краси, могутніше всякої зброї
Пригубивши стриману пристрасть цієї дорослої жінки
Як книгу відкрив її хист до втілення самих сміливих бажань
Непокоївся він про беззахисну душу її - легкішу самої пірїнки
А повітря наповнив терпкий аромат мовчазних сподівань
Знову Юкі ось-ось загорнЕться в пристойності кокон
Та в туман унесе , збереже ,прикрасить , в собі заховає
Ту хвилинну жагу, як із зачіски випавший локон
Образ щастя – благородну силу незнайомого їй самурая
Він до неї так близько, як зараз, ніколи не буде в житті ….
Воїн цей не торкнеться пестливо губами її насторожених вій
Та цей спогад про жінку утішить його, і в смерті, як в самоті
Він вже має дарунок зими - Юкі-сан , талісман ніжний свій
Щляхетній Т. з повагою та щирістю
21.12.2017
© Олена Зінченко 2017
ID:
767396
Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 22.12.2017 00:04:05
© дата внесення змiн: 22.12.2017 00:27:08
автор: Zinthenko Olena
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
|
|
| ДО ВУС синоніми |
Знайти несловникові синоніми до слова: ВідчуженняEnol: - Знайти несловникові синоніми до слова: візавіПод Сукно: - ти Знайти несловникові синоніми до слова: візавіПод Сукно: - ви Знайти несловникові синоніми до слова: візавіПод Сукно: - ти
|
|
|
Нові твори |
|
|
|
|
Обрати твори за період:
|
|
