Малим ще зовсім, мріялось мені,
Дорослим стати, вирости скоріше.
Збагнув лиш згодом, що дитинства дні
В моїм житті були найщасливіші.
Так дуже часто, прагнемо чогось,
Що навіть ще не можем осягнути.
А досягнувши – гірко каємось,
Прожите нам ніколи не вернути.
Прожитий рік, як сходинка одна,
Що ніби нові відкриває далі.
Насправді східці нас ведуть до дна,
Хоч віртуально вверх і по спіралі…
13.07.2017 р.
