Вмирає мова, як безглуздя ви
І марнощі висловлюєте нею.
А оживляють мову молитви
Піднесеністю й щирістю своєю.
Нехай же, як, оживши повесні,
Пишніє й квітне вся краса природи,
Отак про Бога вірші та пісні
Лунають скрізь у нашому народі.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
