Аж дивно, що я – ще живу! І,- ще відчуваю траву, Що п’яти лоскоче... Ще дивно, що я – не один У нашій «Країні Чудес» Живу, наче вуличний пес, Шукаючи Божі сліди У темряві ночі...
ID: 720940 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ПоемаТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 01.03.2017 00:00:01 © дата внесення змiн: 15.06.2020 20:55:48 автор: Андрій Бабич
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie