Аж дивно, що я – ще живу!
І,- ще відчуваю траву,
Що п’яти лоскоче...
Ще дивно, що я – не один
У нашій «Країні Чудес»
Живу, наче вуличний пес,
Шукаючи Божі сліди
У темряві ночі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720940
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2017
автор: Андрій Бабич