(навіяне, фрагмент пісні
"Should've Known Better" - Soluna Samay)
Як важко передбачити все те, що сталося –
сумую за тобою, як Сахара за дощем,
несла до тебе течія, а я пручалася,
і небо землю укривало зоряним плащем…
Я згадую, коли з тобою зустрічалася,
було у мене дивне відчуття, що я чужа,
коли з тобою наодинці залишалася,
здавалося, немов на острові живу сама…
А ми ж могли з тобою бути незрадливими,
щоночі підійматись на вершину до небес,
чому ж так важко залишатися щасливими -
щоб істину знайти, втрачаємо в житті себе…
