Глянув місяць прямо в очі.
Хмари стріл лили зірки.
Сон втікав посеред ночі –
Втік в якісь її дірки.
Ніч на горло наступила,
Ласку снів змела до дна,
Хриплим стогоном покрила –
Знову я сиджу одна.
Маму я не забуваю,
Нею дихаю всі дні.
Смуток свій я відчуваю
В кожній грудочці землі.
