Тебе життя принижує,
а ти, йому помстившись,
у відчаї псуєш своє коріння
й обламуєш ростки
свого майбутнього…
Так ми для себе непомітно,
не розуміючи того,
батькам вкорочуємо вік
й дітей своїх вирубуємо мрії
руйнуючи таку
іще чи вже
крихку їх віру в себе…
В священній міста
на учорашній каві ворожбі
та суєті служіння
чужим чиїмось цілям...
01.09.2015
Мудро!
