Коли ти спиш, нуртує в серці осінь -
Холодним вітром омиває знов,
Пожовклим листям падає і просить,
Зірватись в шал, забувшись, стрімголов.
Коли ти спиш, ніч Новорічним святом
Засипле поцілунків серпантин.
Коштовностями безуму багата
З рожевих, чорних - сяючих перлин.
Коли ти спиш, всі проліски розквітнуть,
Розірвуть сніжно-крижаний покров;
Так ніжно, біль душі твоєї зітнуть,
Ховаючи від світу на засув...
Коли ти спиш, в обійми буйне літо
Візьме так спрагло, наче у жнива...
Гарячим потом розіллюсь любити
Тебе хмільного...доки і жива.
Коли ти спиш...
22.12.
