Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Серго Сокольник: Напередодні. А поки що… (16+) - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Мар’я Гафінець, 04.11.2015 - 07:43
...а на тій межі, за якою уже "НІЧОГО" яким гострим стає відчуття!... Ви Майстер, Серго! ![]() ![]() Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, це вістря леза... Поєднання "на грані"... ![]() ![]() Святослав_, 04.11.2015 - 07:30
Знайома ситуація. Так, треба себе стримувати, допоки потрібно. ![]() Чудово! ![]() Ілея, 04.11.2015 - 07:20
Кожна людина-то цілий Всесвіт...іноді сама не знає як поведе себе в тій чи іншій ситуаціі...але коли Кохаєш...зникає світ...ти віддаєш себе коханій людині...всеціло поринаєш у цю пристрасть... ![]() Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О! Розумниця. За що поважаю ![]() ![]() ![]() Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...Ні. Там було- "праця робить вільною". І знову здрісті ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отут однозначно згоден ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бо ми гвалтуємо сьогодення заради майбутнього... ![]() Богданочка, 02.11.2015 - 18:29
У час, коли усе рушиться, ще більше хочеться насолодитись тим хорошим, що у тебе є. Адже завтра цього може і не бути. Нічого і нікого може не бути ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви МУДРА ДІВЧИНА, сонечко. Ви розумниця... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Рижулька, 02.11.2015 - 13:32
Як можна думати про світові катаклізми в момент такої пристрасті?!![]() Любети Ви, Сергію, різні суміші. ![]() Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Може, все ж варто спробувати?.. ![]() ![]() Ірина Лівобережна, 02.11.2015 - 13:01
Світ напередодні катастроф.Міст хиткий від шалу - до розлуки. Що нам доля дасть, готує Бог? Поєднає, чи розІмкне руки? ![]() ![]() ![]() Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хто зна, Ірен... Хто зна... Та ЖИТИМЕМ, ДОПОКИ ЖИВЕТЬСЯ... ![]() ![]() ![]() Агидель, 02.11.2015 - 09:41
якась ніби приреченість звучить у Вашому вірші...так,справді,все минає...і вітри часу заметуть як піраміди фараонів,так і надсучасні хмарочоси...бо вічний лише пісок в пустелі...та пісні про героїв ![]() ![]() ![]() Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
От і Ви відчули... І з останньою тезою згоден... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Справді? То моє Вам шанування... ![]() ![]() мирика, 02.11.2015 - 07:51
Розумію твій настрій, Серго, та бачу твої думки...помилка та прокол в одному - середини, центру немає...Без любові до себе людина живе зовнішнім...і неможливо " устаканити" внутрішнє, поки нема розуміння цього процесу, тому так і колотить.Як це пояснити у коменті - не знаю.Тримайся... ![]() ![]() |
|
![]() |