Ця країна не мала жодних кордонів,
Береги омивало артеріальне вино,
Ми наївно стрибали у шлюпку, що тоне,
І тихо ішли на дно…
Скільки вже їх відчайдух потопельників
Відійшли ще у перший приплив
мул річковий так рівно постелений
сірою рясою тіло покрив
Хай риби читають прощальну молитву
мова їх тиха як ніч перед боєм
Ти знай я помщуся за програну битву
І йду за тобою, йду за тобою, йду за тобою…
