Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Процак Наталя: Я попід руку із Дощем в душі… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Systematic Age, 14.02.2016 - 17:44
Як для мого 1000 коментаря, пафосу не кластиму на стіл, тому...Гарно, дощовито і прекрасно... Дякую, що ти така є в нас... З днем св. Валентина тебе! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Вільшанка, 20.12.2015 - 23:37
Знаєш, мені так приємно дарувати, віддавати, а не брати...)Радію больше за тебе))) ![]() ![]() Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
От знаєш і в мене ця риса присутня, я більше люблю робити комусь подарунки ніж їх отримувати.Та мене Сонечко на такі чудові красивезні відповіді не хватить, щоб відячитись, тобі серденько!!!Безкорисливість твоя це благородна риса!!!Спасибище моя люба, за твою теплоту ![]() ![]() Вільшанка, 20.12.2015 - 22:47
Тобі, Сонячна Дівчинко!======================== Жила собі, щаслива у дивацтві, наївна у дитинності своїй. В долонях зігрівала дике птаство і розуміла переспів вітрів. Ніхто не приручав її… ніколи! Чи ж можна дикий вітер загнуздать? Летіли весни в зламаному колі, а зим вервечка стомлено тяглась… Ніхто не дарував п* янкі букети, (померлих квітів не приймала в дар) Писала вірші, інколи – сонети, поезії пила святий нектар. Життя минало, і пісок невпинно в годиннику сипуче шурхотів. Жилось їй полинево - половинно, ніхто того життя не розумів. Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вільшаночко та ти золото!!!Просто щось неймовірне!!!Знаєш, моя хороша, мені по життю насправді дуже бракує дитячої наївності,( всім би нам її, можне менше б біди було)а от диватства не бракує, є щось в мені таке-сяке ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую велике....Рада Вам... ![]() ![]() ![]() Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую ....Вдячна дуже!!!! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже Вам дякую!!!! ![]() ![]() Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам Олічка...Ви мене захвалили...дякую, що приходите так часто...мені надзвичайно приємно ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Касьян Благоєв, 04.06.2015 - 22:01
це вже немало для душі і тої, хто за нею та дощем спостерігає. а гутром і ностальгію перемагають, і свій світ находять посеред інших людей, інших країн.цікаві замальовки Одинокої з Дощем Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам велике, милий друже...мені надзвичайно приємно ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() посполитий, 14.05.2015 - 23:16
Нажаль, я теж належу до банальної більшості, бо я люблю сонце...І не просто сонце, а спеку...Коли всі ховаються у затінок... Пробачте, що так багато нап исав ![]() Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так знову вибачаєтесь...Пишіть скільки бажаєте...я буду відписувати скільки захочу... А ну ви не банальний...рідко хто любить шалену спеку...я от відношусь до банальної цієї більшості, бо не переношу її...хоч літом родилась...спека мене вбиває... ![]() Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я ж не казала що ви так кажите...В більшості все саме так...це вже я швидше можу про себе так сказати... Всіж люблять тепло...сонечко...тай решту... А не дощ, вогкість холод... ![]() ![]() ![]() посполитий, 14.05.2015 - 23:01
Затишно... Не дивлячись на те, що йде дощ... і мало б бути холодно і вогко... Ви любите дощ? Він не вперше фігурує у Ваших творах.
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люблю...моя стихія...особливо осінній....Ну така вже я незрозуміла...всі весну...літо...а я дощиву осінь... ![]() ![]() ![]() Олеся ніжна, 11.05.2015 - 18:42
Ні не самотня...і не одинока....Я попід руку із Дощем в душі... Вірш переносить у вир твоїх почуттів, твого світу. І під кінець окунає повністю ![]() ![]() ![]() Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() Саша Юст, 07.05.2015 - 22:12
тонко передана атмосфера у голові людини. особисто мені приємно було прочитати цю поезію . 5/5
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно, за щирі слова....мені дуже приємно що вам сподобалось ![]() ![]() ![]() Олександр Яворський, 07.05.2015 - 13:54
красивий щемний вірш, в якому описаний емоційний стан, який буває у кожного, і той момент наодинці із собою... лягає на душу і пронизує переживаннями! ![]() ![]() Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мені так приємно читати від вас коментарі...дякую від цілого серця, за те що не минайте.... ![]() ![]() ![]() ![]() Мар’я Гафінець, 05.05.2015 - 16:09
така ніжна, красива, тиха меланхолія... Я теж така часом буваю: всі думають, що сумую - а мені добре... Дуже гарно передали настрій! ![]() ![]() Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люблю дощ...осінь...для когось може і похмуро - для мене рідне....це мій такий світ... ![]() ![]() ![]() |
|
![]() |