Уже весна. Вже пережито зиму.
І вже розтало зраджене кохання.
Життя нове невпинно і незримо
Торкає світ жагою існування.
Струмки бажань моїх стікають в ріки,
Не сниться спокій метушливим водам.
Я оживаю! Я жадаю світла!
Тепла і сонця! Досить вже негоди.
В пробудженні є насолода й мука
З пронизливими пахощами фрезій.
Неждана зустріч… Гадана розлука…
Дорослий спокій і дитячий трепіт.
