Тікають епізоди,
вони - шалені,
тих паростків ночі.,
а де ті очі?
У вічності в лоні ,
закриті в полоні,
а час- невпинний,
все всьому винний,
він кару страшну має,
померлих й зустрічає,
все бачив на шляху своєму,
і смуток, і щирість,
і мир..де та ж звана мирість?
все гріх має ,
тай вічність це не оминає.
