Я літо корабликом по течії відпускаю
І з ним своє серце на ключ зачиняю.
Щоб осінь хитра дикунка
І зимонька люта
Його не схолодили...
Я буду чекати,тебе миле літо.
А поки душа моя відлітає за вітром,
Не можу я муки терпіти такої,
Не треба мені осені,
Ні чарівної,ні золотої...