А ти все ще пересіюєш спогади
заварюєш їх в кавоварці душі на сніданок
і випиваєш залпом
старі листи
написані чорнилом твоєї любові
каплі солоної води
що текли колись словами
вчинками
мріями
зрештою яка вже тепер різниця?
ти все що маю я
пам’ятаєш?
неначе промені заходу сонця в човні
неначе страх укусу змії
неначе
тебе тримаю, маю я
тримаю в думках
в серці
до зустрічі в реальності на двох
лише дочекайся
