Я не заздрю, що співаєш,
соловейку, в тихім гаю,
що з тобою рядом в небі
зорі цілу нічку сяють.
Я не заздрю, що – небесний –
все прекрасне осяваєш,
чи що, Місяцю сяйливий,
від поетів славу маєш.
Та я зазадрю, що ти можеш
ночі літні бути з тою –
за котрою, Місяченьку,
шаленію самотою.
Иван Йончев
Не завиждам, че ти пее
Не завиждам, че ти пее
всяка вечер славей песни,
редом с тебе че сияят
цяла нощ звезди небесни.
Не завиждам, че - неземен -
земна хубост не остави,
нито, Месечко, че тебе
не един поет те слави.
Но завиждам ти, че всяка
лятна нощ ти милваш нея -
мойта дружка - по която,
Месечко, аз луд лудея.
