Пробач за те, що ти мені не снишся,
Пробач, що в снах я бачу не тебе.
Крізь сон кричу, молю тебе - залишся!
Та сон як літній дощ пройде.
Підеш і ти, залишиш слід,
Прим'явши мокру ще траву.
У снах, я знаю, кращий світ,
Але я жити хочу наяву.
Пробач мене, не ти приходиш ніччю,
Не твій цілунок будить кожний раз,
Але той сон про тебе, я пам'ятатиму вічно,
Нехай він стане спогадом для нас.
