Твоя душа немов вечірній ліс,
Де в присмерку сховалися дороги.
Там під наметом кленів і беріз
Старий добряк ховає свої роги.
Він там живе на зламі двох світів,
Його ще можна, мабуть, відшукати.
Він має крила, може б, полетів.
Якби вдалося роги обламати.
