Так, вони існують, так само як люди навколо нас. Чому 18? На сьогодні, це останній пункт мого списку.  №1: розчарування у тому, що ти робиш.  Не вірте, коли Вам кажуть, що все у ваших руках. Насправді, є маса речей і людей, від який ми залежимо.  Хотілося б бути вільним, але є така неприємна штука, яку люблять  називати «обов’язком».  Не думайте,  свобода - це не абсолютна вседозволеність.  Це тоді, коли твої принципи тобі не заважають. На жаль, на цьому етапі розчарування № 1 не закінчується.  Під вечір розцвітає велика сіра квітка відрази до того, що тебе оточує.  Запам’ятайте, відшліфований автоматизм Вашої діяльності – це не завжди блискуча майстерність.  Найчастіше, автоматизм  означає те, що Ви не можете встати і піти, Ваше «блискуче» виховання змушує виконувати і далі те, що так не подобається. Не засмучуйтесь, якщо ці слова про Вас. З іншого боку Ви геній, який зумів пристосуватись і не створив конфлікт між своїми бажаннями і суспільством.  
	Розчарування №2:  розчарування в людях.  Це усвідомлення того, що світ не є суцільним пазлом,  а якби і був ним, то загальна картина вийшла б такою страшною, що не хочеться нічого і складати до купи……. 
	Розчарування №3:  розчарування в реальності.  Таке собі прозріння. Хто-зна, потрібне воно, чи ні. Дехто все життя проживає, так і не відчувши це. Щасливі люди, що тут скажеш…… 
	Розчарування №4:  розчарування в собі. Це найцікавіше. Після цього, решта стає не важливою. Шкода, що воно аж четверте, а не перше… Що ж, так влаштована людина, спочатку хочеться розчаровуватись в будь-чому, але не в собі. Ні, це не гордість. Це те, що до кінця не дає опустити руки, адже, поки віриш в себе, в правильність своїх дій, - на решту просто начхати.   Найстрашніше – це відчути себе за бортом, за межею свого звичного життя.  Куди потім?
 	Час покаже, я хочу в це вірити, я хочу, щоб в це вірив кожен, кому це знайомо.  Я не знаю, чому всі так бояться розчарувань. Не думайте, я не втягнулась в цей процес. Розчарування – це просто пасивна поразка, яку можна приховати від чужих очей.  Без цього не можна. Якщо Ви любите думати, і ця хвороба у Вас хронічна, це Вас не вб’є.  Ви обов’язково придумаєте вихід, або, хоча б зробите потрібні висновки.
 																											
														ID: 
															462688
														
														 
														
														
																													Рубрика: Проза
															 
																																										дата надходження: 27.11.2013 01:04:09														 
														© дата внесення змiн: 15.06.2016 17:20:11														 
																													автор: Руслана Лукаш
																											 
																										
																										
																								
												
												
													 Вкажіть причину вашої скарги
													
												
												
												
												
																							 |