А ранками не роси вже на квітах.
Це холодом торкнулася зима.
Мої хороші, треба вам терпіти.
Чому ви ллєте сльози крадькома?
Це просто перший іній ненароком
Торкнувся до тендітної душі.
Це, звісно, що зими є першим кроком,
Та приморозок змиють ще дощі.
А, може, сонце вигляне зненацька.
І буде ще промінням цілувать.
Постане тут картина чудернацька.
І зможе вас тепло полікувать...
І ти, душе, не плач і не журися.
На листях то не зовсім сивина.
Ти ближче нахилися, придивися.
То осені шовкова пелена...
Мовчи, душе,...ні крапельки сльозинки.
Ти сирість не розводь в осінній день.
Тримайся, як малесенька стеблинка...
Не будь для днів нерадісних мішень...
