Ми інколи жалкуємо за тим,
Що у житті не так колись вчинили.
Якби, здається, стати молодим,
Цих помилок уже б не повторили.
Якщо тоді здійснити інший крок…,
Або принаймі цього не робити…,
Багато з цього приводу думок,
Але життя уже нам не змінити.
І в цьому справедливість вища є,
В житті завжди є різні варіанти,
Які воно на вибір нам дає,
Як і можливість прояву таланту.
Тому зітхання – Ех! Якщо! Якби!
Даремні зовсім, як і недоречні!
Спочатку думай, а тоді роби,
Щоб сумніви не гризли безконечні.
Життя одне, без дублів і без спроб
І в цьому рівні всі на цьому світі.
Лише старання і спітнілий лоб
Нам визначають місце на орбіті.
22.05.2013 р.
Але не зробивши тої помилки, ми не зрозуміли б, що нехотіли б такого робити, а можливо це і на краще. Це досвід, який робить нас такими якими ми є. Святих горшків не ліплять.
Мирослав Вересюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На чужих помилках ми не вчимося, ми свої робимо....Але всерівно - не вчимося! Таке життя! Головне щоб не гризли муки сумління. А відчуття жалю... буде завжди.