Стати тінню лиш твого голосу
У тісних кімнати кутках
В мозолях
Від гітари спогади корчаться
І розтріскуються вуста
На вустах
Вчора виповзе тихо на щоку
І затихне біль, замовчить
Про нього...
Стати ніжністю у твоїх хоку
Може й у твоїх защемить
Прологах
