Я все іще вдивляюсь у вікно,
Коли твою зупинку проїзжаю.
Збрешу, якщо скажу, що всеодно.
Збрешу, якщо скажу, що не кохаю.
Інакше не було би цих рядків
І ти, мабуть, мені б не снився.
Для інших рік як місяць пролетів,
Для мене ж час неначе зупинився...
О Господи, цей вірш заставив мене вмиватися сльозами! Це я! Це моє життя! Ви наче вирвали кусок мене і тут поклали...
Занадто близько до серця.Вчіпило так...
Валерія Донецька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що пропустили через себе! Сподіваюся, що в нас з Вами все хороше іще буде)