Я сумую за тобою
В ці казкові дні весни,
Розцвітають вже тополі,
А ми досі не змогли.
Пух на вії опадає,
А я згадую тебе -
Як же ніжно цілували
Твої губи лиш мене.
А тепер цілують інших,
Може, навіть там любов.
Не важливо хто з нас грішний -
Охолола наша кров.
Почорніли наші мрії…
Зачерствіли наші дні…
Тільки в серці мене гріє -
Прилетять ще журавлі.
Хай летять над небокраєм
Не до мене - до людей.
Бо від того вже щасливий,
Що я жив і знав тебе.
читаючи ваші відповіді на коментарі читачів, я просто абсолютно зі всім з вами згодна!-ніби пишите те, що я думаю...тому що сама пройшла певний шлях, який був непростим і тепер на всі речі дійсно дивлюсь не так...тому все,що ви пишите-це ніби мої думки...
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, що в мене є однодумці. Хоча якби в мене був вибір чи йти тим шляхом, яким я йшов, то я подумав би сто разів перед тим як ним іти
Хай летять над небокраєм
Не до мене - до людей.
Бо від того вже щасливий,
Що я жив і знав тебе.
А ведь не каждому дано это понять
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Кожна людина, яка потрапляє в подібну ситуацію має три шляхи, яким рухатись: перший (який обирають найбільша кількість людей) це просто забути, як ніби й нічого не було; другий - тримати образу все життя або по крайній мірі дуже довго; і третій - це оцінити і зрозуміти, що ця людина зробила і принесла в твоє життя? хто ти був би, якби не вона? і т.д. і т.п. ... і зробивши це, кожен зрозуміє, що потрібно радіти від того, що ця людина була у нашому житті. От і я намагаюсь йти третім шляхом
Завжди радий Вашим глибоким коментарям
Як гарно!Я вважаю:" Коли хтось, хоч на хвилину, засумнівався у своєму коханні, значить - це не кохання". В ваших віршах воно справжнє.
Бо від того вже щасливий,
Що я жив і знав тебе.
Красиві рядки
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мудрі слова, погоджуюсь.
Приємно, що Ви відчули, побачили те, що я хотів передати.
Завжди радий Вашому візиту
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...вірю до останнього ... але знаєш це от як в дитинстві морозиво ... зараз скільки його куштуєш ...і є такі, які любиш, але той смак минулого морозива ніколи не забудеш, ніколи ні з чим не порівняєш (хоч можливо воно і не було таким смачним - просто зараз так здається)
Добре, Миколо Та тебе дівчата й молодички обступили, що й не підійти. То ж не сумуй, але будь уважним, щоб не наступати на ті ж граблі. Натхнення та успіхів
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тут Ви праві кількості вистачає, але хотілося б якості ... от такий тепер світ ... дякую за пораду, адже додаткова обачність вона ніколи не завадить