Стежка світить за левіафаном...
Знов окута безоднею синь.
Ти мене дочекаєшся, Таню?
Під час бурі мене не покинь...
У думках, як і завше, з тобою...
Оглядаючи пильно обшир,
Уявляю за даллю морською
Череду надвечірніх
квартир...
От прийшла ти
з роботи додому....
Календар на стіні облисів...
Де я...
як я?
Тобі не відомо
Між яких загубився морів...
- \"Дужий ост налетів, Капітане!\"
- \"Лівим галсом, стерничий! У бік!\"
Я пишу тобі поспіхом,
Таню...
Я люблю тебе...
.... твій чоловік.
бажанні слова для багатьох:
"Я пишу тобі поспіхом,
Таню...
Я люблю тебе...
.... твій чоловік."
заради таких слів хочеться жити і робити подвиги
del Consuelo відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Власне, такі слова, за якими стоять почуття безумовної любові, Любові, що немає меж, дійсно здатні творити дива! Здається мені, Тарасе, що серед людей чимало таких героїв Духу.