Я пішов від вас не перший раз, а знову,
Стало спокійно – настрій не падає угору.
З вами прекрасно,коли їсиш лиш першу цукерку,
Як вже кілограм – відчуваєш душу роздерту.
З вами добре, без вас погано,
Та й навпаки…напишу собі догану.
Зате що заблукав, в душі знову ті зигзаги,
Зате що марнував і не виявив звитяги.
