"Яка нестерпна рідна чужина"
Василь Стус
Що, браття, край? Прийшла лиха година –
Хапай косу та йди в кармалюки,
А чи подалі звідси брать квитки,
Бо ж ти вже начебто і не людина.
Звідкіль у душах оселився страх?
Чом басаврюки при грошах та владі?
Було, ножі святили по лісах,
А ми, покірні, доларові раді.
