А бодай та річка та й позаростала –
Мене молодого в край чужий забрала,
А бодай та річка риби не родила –
Мене молодого з домом розлучила,
А бодай тій річці до дна висихати –
Так мене занесла, що не знайде й мати.
«Не слід було, хлопче – юначе коханий,
Так легко пускатись по воді весняній.
Не слід було з дому тобі утікати –
Не мусив би зараз з туги помирати.
Річка буде річка – й далі буде плинуть,
Воду не повернеш – мусиш марно гинуть!
Твоєї могили сльози не омиють –
Над нею ночами лиш бурі завиють!»
Adam Asnyk
Bodaj owa rzeczka szuwarem zarosła
Bodaj owa rzeczka szuwarem zarosła,
Która mnie młodego w obcy kraj zaniosła,
Bodaj owa rzeczka rybek nie rodziła,
Która mnie młodego z domem rozłączyła,
Bodaj owa rzeczka wyschła do ostatka,
Że mnie tam zaniosła, gdzie nie znajdzie matka.
"Nie trzeba ci było, o mój chłopcze młody,
Puszczać się tak łatwo na wezbrane wody.
Nie trzeba ci było z domu się wydzierać,
Nie musiałbyś teraz z tęsknoty umierać.
Rzeczka będzie rzeczką i wciąż będzie płynąć -
Wstecz nie wróci woda, musisz marnie ginąć!
A twojej mogiły nie obleją łzami,
Tylko nad nią burze będą wyć nocami!"
