Із саду мрій давно залишилась пустеля, Немовби трісло скло рожевих окуляр моїх! Сумна задума - це тепер моя оселя, Бажання згаснути навік - мій божевільний гріх...
ID: 373515 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 26.10.2012 19:06:29 © дата внесення змiн: 26.10.2012 19:06:29 автор: Чорнобурка
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie