Гуркоче грім у душі,
Немає нам спасіння,
Проходять дні в пустоті,
Гризе щодень сумління.
Дорога до раю закрита,
Ми перейшли через біль,
Любов наша десь там зарита,
Засипав у рану ти сіль.
Немає радості, втіхи,
Усе провалилось в пітьму,
Зігнулись у дерева віти,
До тебе більш не прийду.
Я голку візьму і нитку,
Зашию я серце за мить,
Воно вже не чує лебідку
Від болі уже не гудить.
